Публікаційна етика

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ

Редакційна колегія журналу “Фінансові ринки, інституції та ризики” дотримується принципів Комітету з етики публікацій (COPE) та очікує, що всі потенційні автори сприйняли ці принципи, перш ніж надсилати статті для публікації. Додаткова інформація представлена на веб-сайті COPE: http://publicationethics.org.

Редакційна колегія журналу “Фінансові ринки, інституції та ризики” залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають нижчезазначеним правилам.

Автори (співавтори) несуть відповідальність за недостовірну інформацію або невиконання нижчевказаних положень.

Авторство статті

Авторами (співавторами) статті є ті науковці, хто зробив вагомий внесок у розробку та отримання результатів проведеного дослідження.

Представники, які залучалися до оформлення або виконання інших робіт в процесі дослідницького проекту, можуть бути вказані в статті додатково (наприклад, як технічні помічники або з визначенням їх конкретних функцій).

Всім авторам (співавторам) слід заздалегідь виявляти будь-який фактичний або потенційний конфлікт інтересів, який може неналежним чином впливати на об’єктивність роботи.

При необхідності (на запит редактора) автори (співавтори) мають своєчасно надати обґрунтовані докази авторства або оригінальності поданого матеріалу, пояснення у разі виявлених невідповідностей у розкритті важливої інформації.

Відповідальний автор має бути готовий зібрати всю необхідну документацію щодо дотримання етичних стандартів та надіслати її за запитом до редакційної колегії під час рецензування або після публікації.

Автори можуть скаржитися на видавця, редактора, рецензентів та інших членів редакційної колегії журналу, якщо вони знають про редакційне правопорушення, порушення авторських прав, публікацію без згоди чи будь-яке інше порушення. Скарги повинні бути направлені безпосередньо видавцеві або головному редактору журналу.

Доброчесність

Редакційна колегія журналу “Фінансові ринки, інституції та ризики” прагне захистити репутацію журналів від зловживань та наукових помилок.

Наукова помилка є порушенням стандартів наукової та етичної поведінки під час проведення наукових досліджень.

Основними видами наукової помилки є: підробка, фальсифікація та плагіат.

Підробка − це вигадування результатів та їх оприлюднення. Також формою підробки є посилання, які з’являються в тексті, але фактично є фальшивими.

Фальсифікація полягає в маніпуляції дослідницькими матеріалами, обладнанням чи процесами, а також в зміні чи видаленні даних або результатів, неточному відображенні в статті результатів дослідження.

Плагіат − це привласнення ідей, процесів, результатів або слів іншої людини без відповідного визнання авторства. Однією з форм плагіату є присвоєння ідей та результатів інших дослідників, а також їх публікація з посиланням, що автор виконував роботу, в результаті якої були отримані дані.

Плагіат-фабрикація – це перенесення непов’язаних даних зі стороннього видання і відтворення їх без змін в новій публікації.

Самоплагіат − це багаторазове опублікування того самого матеріалу з різними назвами та / або в різних журналах.

Рукописи не мають містити плагіату. Редакційна колегія відхилить рукописи, якщо вони містять будь-яку форму плагіату – навмисний та / або випадковий плагіат. Самоплагіат також є неприйнятним.

Наявність плагіату в статті свідчить про неетичність та непрофесійність автора (співавторів) і, ймовірно, призведе до підривання репутації автора (співавторів) та видавця.

Перед відправленням поданої статті на рецензування редактор перевіряє подані матеріали на оригінальність, використовуючи програмний продукт Unicheck для виявлення плагіату.

Якщо редакційна колегія виявила, що стаття є плагіатом іншої роботи або містить матеріали авторського права третьої сторони без дозволу або недостатнього визнання авторства, або якщо оспорюється авторство статті, то редакційна колегія залишає за собою право вживати заходів, включаючи (але не обмежуючись) наступні: викриття помилок або виправлення; вирішення питання з керівником організації, де працює автор (співавтори); вжиття відповідних судових заходів.

Об’єктивність та прозорість

Для забезпечення об’єктивності та прозорості досліджень у відповідності до прийнятих принципів етичної та професійної поведінки автори мають (якщо має місце) вказати в окремому розділі статті «Дотримання етичних стандартів» інформацію щодо:

  • джерел фінансування, що сприяли проведенню дослідження;
  • потенційних конфліктів інтересів (фінансових чи нефінансових);
  • інформованої згоди учасників досліджень та експериментів (якщо стаття містить результати досліджень за участі людини);
  • заяви про забезпечення належних умов поводження з тваринами під час експериментів, якщо в дослідженні взяла участь тварина.

В Авторській згоді автори (співавтори) мають оголосити про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів. Редакційні колегії залишають за собою право не публікувати статтю на основі будь-якого оголошеного конфлікту.

Конфлікт інтересів може виникати в наступних випадках:

  • автор чи його спонсор мають фінансові, комерційні, правові або професійні відносини з іншими організаціями або з людьми, які працюють з ними, що може вплинути на дослідження;
  • рецензент володіє інформацією щодо авторства статті;
  • рецензент останнім часом співпрацював з автором (співавтором);
  • рецензент працює у тій самій установі, що і будь-який з авторів (співаторів);
  • тощо.

Під час проведення експериментів за участю людей автори (співатори) мають вказати, чи відповідають проведені процедури етичним стандартам відповідального комітету з експериментів над людиною (інституціональному та національному) та Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації з усіма поточними змінами та доповненнями.

Під час проведення експериментів за участю тварин автори (співатори) мають вказати, чи були дотримані інституційні та національні рекомендації щодо догляду та використання лабораторних тварин.

Всі автори (співатори) зобов’язані дотримуватися вимог щодо інформованої згоди учасників дослідження. Вони мають надати підтвердження, що будь-який учасник досліджень чи експериментів, описаних у статті, надав письмову згоду на розміщення матеріалів стосовно нього, що він усвідомлює те, що його не можна ідентифікувати через цей документ і що автори статті повністю його анонімізували. Стаття повинна описувати спосіб, у який інформована згода була отримана.

Автори (співавтори) можуть розраховувати на прозорість та повагу з боку видавця та редактора під час підготовки статті до публікації.

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА ТА ЧЛЕНІВ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ

Члени редакційної колегії є кваліфікованими фахівцями у своїх галузях та експертами з питань, які відповідають тематичним рубрикам журналу.

Вони мають дотримуватися Кодексу поведінки редакторів журналів.

Для залучення науковця до редакційної колегії йому надсилається Лист-запрошення.

Головний редактор та члени редакційної колегії несуть відповідальність перед авторами, які забезпечують змістове наповнення журналу, рецензентами, які коментують придатність рукописів для публікації, читачами журналу та науковою спільнотою, власником/видавцем журналу та громадськістю в цілому.

Склад редколегії переглядається двічі на рік (у січні та червні).

Головний редактор несе відповідальність перед членами редакційної колегії, зобов’язаний вчасно інформувати їх про будь-які зміни, що стосуються процесу видання журналів.

Головний редактор повинен розглядати пропозиції від членів редакційної колегії щодо удосконалення редакційної політики журналів.

Головний редактор та члени редакційної колегії повинні:

  • оцінювати подані рукописи виключно на підставі їх академічних переваг (важливість, оригінальність, обґрунтованість дослідження, чіткість) та їх відповідності тематиці журналу, незалежно від раси авторів, статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, релігійних переконань, політичної філософії чи інституційної приналежності;
  • підтримувати та сприяти послідовній етичній політиці журналу;
  • забезпечувати конфіденційність процесу рецензування статей;
  • співпрацювати з авторами, рецензентами та іншими членами редакційної колегії з метою забезпечення їх достатнього інформування щодо етики та видавничої політики журналу;
  • сприяти дотриманню принципів справедливості, неупередженості та своєчасності при реалізації видавничої політики журналу;

виконавчі (технічні) редактори повинні відмовитися від обробки рукопису, якщо вони мають або можуть мати конфлікт інтересів в результаті конкурентних, спільних або інших відносин або зв’язків з будь-яким із авторів, компаній або (в деяких випадках) установ, пов’язаних з рукописом.

Відповідальність головного редактора та членів редакційної колегії журналу перед авторами:

  • забезпечення авторів інструкціями щодо підготовки та подання рукописів статей;
  • надання авторам чітких роз’яснень про політику журналу щодо критеріїв авторства;
  • створення системи ефективного та швидкого рецензування рукописів статей;
  • забезпечення прозорості щодо реальних або очевидних конфліктів інтересів, гарантування визначення будь-яких конфліктів інтересів (якщо їх не уникнути);
  • справедливе, неупереджене, люб’язне, об’єктивне та чесне ставлення до всіх авторів;
  • повага права інтелектуальної власності авторів;
  • забезпечення своєчасної публікації прийнятих рукописів;
  • своєчасне ознайомлення авторів з всіма редакційними стандартами та змінами в редакційній політиці.

Відповідальність головного редактора та членів редакційної колегії журналу перед рецензентами:

  • надсилання рецензенту на рецензування лише тих статей, тематика яких відповідає його інтересам та сфері досліджень;
  • люб’язне та ввічливе реагування на відхилення рецензентом запрошення прорецензувати статтю;
  • забезпечення належного інформування та керівництва для рецензентів;
  • надання рецензентам достатньо часу для здійснення огляду надісланого матеріалу та рецензування статті;
  • встановлення максимальної кількості разів рецензування (3 рази на рік);
  • повага думки рецензентів.

Відповідальність головного редактора та членів редакційної колегії журналу перед читачами:

  • залучення до публікації статей високого наукового рівня та за тематиками, які цікавлять читачів;
  • забезпечення представлення журналів у форматах, зручних для цільової аудиторії (друкований, онлайн та ін.);
  • уникнення публікації шахрайських матеріалів та конфлікту інтересів або інших етичних проблем у редакційній колегії;
  • гарантування читачам об’єктивності системи рецензування та прийняття до друку статей;
  • забезпечення вчасної публікації журналів, відповідно до встановленого графіку;
  • гарантування читачам доступу до опублікованої інформації;
  • забезпечення регулярного спілкування з видавцем з метою повідомлення про будь-які юридичні або етичні проблеми.

ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ

До процесу рецензування статей можуть залучатися члени редакційної колегії, які є кваліфікованими фахівцями з тематики статті, або зовнішні рецензенти, з якими співпрацює журнал.

Рецензенти повинні дотримуватись конфіденційності під час процесу рецензування, залишатись анонімними протягом всього процесу рецензування, якщо не було санкціоновано розкриття інформації; негайно сповіщати головного редактора журналу про будь-який реальний чи потенційний конфлікт інтересів (особистий, фінансовий, інтелектуальний, професійний, політичний чи релігійний), який може вплинути на неупередженість їх рецензування та призвести до відмови від рецензування. Такі конфлікти інтересів можуть виникнути, якщо рецензенту запропонують оцінити роботу, написану колегою з тієї ж організації, колишнім чи нинішнім студентом, колишнім консультантом або близькою особою. Інший тип конфлікту виникає, наприклад, коли рецензент є прямим конкурентом автора статті для отримання гранту. Якщо конфлікт є серйозним, рецензент повинен відмовитися від рецензування, поводити себе неупереджено в процесі рецензування рукописів. Обов’язком рецензента є погоджуватися рецензувати статтю, в темі якої він/вона є експертом. Якщо рецензент відчуває, що він не має компетенції професійно оцінити певний рукопис, то він повинен негайно повідомити про цей факт головного редактора. Рецензенти зобов’язані не використовувати інформацію рукопису для власної користі або для інших установ. Також обов’язком рецензента є оприлюднювати докази плагіату, дублювання подання, неетичного представлення результатів досліджень або надмірної фрагментації результатів задля багаторазової публікації рукописів.