Зміст |
Автори:
Халіл Дінсер Кая, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7535-9857 Професор з фінансів, кафедра обліку та фінансів, Коледж бізнесу та технологій, Північно-Східний державний університет, штат Оклахома, США
Сторінки: 109-118
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/fmir.4(4).109-118.2020
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо проблематики взаємозв’язку рівня доходів країн та розвитком їх фінансових систем. В рамках дослідження сформовано дві ключові гіпотези: країни з високим доходом мають більш розвинені фінансові системи порівняно з іншими країнами; для країн-членів ОЕСР з високим доходом характерна більш розвинена фінансова система порівняно з країнами з високим рівнем доходу, що не є членами ОЕСР. Результати дослідження дозволяють визначити вагомий внесок даної статті у трьох площинах: по-перше, дослідження представлено досить широкою географією країн (203 країни), порівняно з більшістю попередніх досліджень; по-друге, критеріями впливу на розвиток фінансової системи країни визначено одразу дві характеристики – членство в ОЕСР та фактичний рівень доходу (члени ОЕСР та інші, що не є членами, різняться між собою з точки зору своєї культури, своїх ресурсів та інфраструктури, тому існує низка відмінностей між їх фінансовими системами); по-третє, дослідження передбачає багатофакторність моделі оцінювання (двадцять різних змінних щодо розвитку фінансової системи). Під час емпіричних розрахунків виявлено, що країни з високим рівнем доходу, як правило, мають більш розвинену фінансову систему (за всіма показниками, крім «Central bank assets to GDP (%)» у порівнянні з іншими країнами. Порівняння країн-членів ОЕСР з високим рівнем доходу та країн, які не є членами ОЕСР, дозволило прийти до висновку, що країни-члени ОЕСР за більшістю детермінант мають більш розвинену фінансову систему. При цьому за двома показниками – «Загальна вартість фондового ринку, ВВП (%)» та «Валові портфельні боргові активи, ВВП (%)» саме країни не члени ОЕСР мають кращі індикатори розвитку фінансової системи. В цілому отримані результати вказують на те, що країни із середнім та низьким рівнем доходу є більш чутливими до очікуваної економічної та фінансової кризи порівняно з країнами з високим рівнем доходу, оскільки їх фінансові ринки є недостатньо розвиненими. З іншого боку, країни з високим рівнем доходу більш вразливі у випадках, якщо центральний банк країни використовує їх активи для захисту своєї системи. Проведені емпіричні оцінки підтвердили, що країни, що не є членами ОЕСР, більш вразливі в порівнянні з країнами-членами ОЕСР, оскільки в більшості аспектів їх ринки не такі розвинені; при цьому країни-члени ОЕСР слабкіші щодо своїх фондових ринків та суми боргових цінних паперів, що зберігаються в інвестиційних портфелях. В дослідженні підведено загальний підсумок, що рівень доходу країни та членство в ОЕСР допомагають визначити запобіжні заходи для органів влади в умовах настання фінансової кризи.
Ключові слова: фінансова система, ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), рівень доходів, криза.
Класифікація JEL: G00, G38.
Цитувати як: Kaya, H.D. (2020). The Depth of the Financial System: A Comparison of Developed and Less Developed Countries. Financial Markets, Institutions and Risks, 4(4), 109-118. https://doi.org/10.21272/fmir.4(4).109-118.2020
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Ang, J.B., McKibbin, W.J. (2007). Financial liberalization, financial sector development and growth: evidence from Malaysia. Journal of development economics, 84(1), 215-233. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/RePEc:eee:deveco:v:84:y:2007:i:1:p:215-233
- Arestis, P., Demetriades, P. (1997). Financial development and economic growth: assessing the evidence. The economic journal, 107(442), 783-799. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1468-0297.1997.tb00043.x
- Arestis, P., Demetriades, P. (1999). Finance and growth: Institutional considerations, financial policies and causality. Zagreb International Review of Economics & Business, 2(1), 37-62. Retrieved from: https://ideas.repec.org/a/zag/zirebs/v2y1999i1p37-62.html
- Bagehot, W. (1873). Lombard Street: A description of the money market. Scribner, Armstrong & Company. Retrieved from: https://fraser.stlouisfed.org/files/docs/meltzer/baglom62.pdf
- Chandavarkar, A. (1992). Of finance and development: neglected and unsettled questions. World development, 20(1), 133-142. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0305750X9290142I
- Demetriades, P., Hussein, K. (1996). Financial Development and Economic Growth: Cointegration and Causality Tests for 16 Countries. Journal of Development Economics, 51, 387-411. Retrieved from: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/1113/1/MPRA_paper_1113.pdf
- Fry, M.J. (1988). Money, Interest, and Banking in Economic Development. Johns Hopkins University Press, Johns Hopkins Studies in Development series Baltimore and London. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/RePEc:eee:deveco:v:32:y:1990:i:1:p:235-237
- Goldsmith, R.W. (1969). Financial structure and development (HG174 G57). Retrieved from: http://www.sciepub.com/reference/137782
- Hicks, J.R. (1969). A theory of economic history. OUP Catalogue. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/RePEc:oxp:obooks:9780198811633
- Khan, M.M.S., Semlali, M.A.S. (2000). Financial development and economic growth: an overview (0-209). International Monetary Fund. Retrieved from: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2000/wp00209.pdf
- Khan, M.M.S., Semlali, M.A.S., Smith, M.B.D. (2001). Inflation and financial depth (No. 1-44). International Monetary Fund. Retrieved from: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2016/12/30/Inflation-and-Financial-Depth-4053
- King, R.G. and Levine, R. (1993). Finance and growth: Schumpeter might be right. The quarterly journal of economics, 108(3), 717-737. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/RePEc:oup:qjecon:v:108:y:1993:i:3:p:717-737.
- Klein, M.W., Olivei, G.P. (2008). Capital account liberalization, financial depth, and economic growth. Journal of international money and finance, 27(6), 861-875. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/6501788.pdf
- Levine, R. (1999). Financial development and economic growth: views and agenda. The World Bank. Retrieved from: https://elibrary.worldbank.org/doi/abs/10.1596/1813-9450-1678
- Lucas Jr, R.E. (1988). On the mechanics of economic development. Journal of monetary economics, 22(1), 3-42. Retrieved from: https://www.parisschoolofeconomics.eu/docs/darcillon-thibault/lucasmechanicseconomicgrowth.pdf
- McKinnon, R.I. (1973). Money and Capital in Economic Development. Brookings Institution, Washington, D.C. Retrieved from: https://www.brookings.edu/book/money-and-capital-in-economic-development/
- Odhiambo, N.M. (2008). Financial depth, savings and economic growth in Kenya: A dynamic causal linkage. Economic Modelling, 25(4), 704-713. Retrieved from: https://ideas.repec.org/a/eee/ecmode/v25y2008i4p704-713.html
- Pagano, M. (1993). Financial markets and growth: an overview. European Economic Review, 37, 613–622. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/RePEc:eee:eecrev:v:37:y:1993:i:2-3:p:613-622
- Robinson, J. (1952). The Generalization of the General Theory, In: The Rate of Interest and Other Essays, London: MacMillan, 67-142. Retrieved from: https://www.palgrave.com/gp/book/9780333259405
- Schumpeter, J.A. (1934). The theory of economic development. Retrieved from: https://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674879904
- Shaw, E.S. (1973). Financial Deepening in Economic Development. Oxford University Press, New York. Retrieved from: https://ideas.repec.org/a/eee/deveco/v1y1974i1p81-84.html
- Stern, N. (1989). The economics of development: a survey. The Economic Journal, 99(397), 597-685. Retrieved from: http://personal.lse.ac.uk/sternn/048NHS.pdf
|